До Всесвітнього дня боротьби з гепатитом (28 липня)
Гепати́т (від грец. «печінка») — загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології. Деякі люди з гепатитом не мають симптомів, тоді як у інших з'являється жовте забарвлення шкіри та білків очей (жовтяниця), поганий апетит, блювота, втома, біль у животі та діарея.
Часто симптоми захворювання на гепатит С проявляються вже на пізніх стадіях, тоді як протягром тиримвалого часу після інфікування хвороба клінічно себе не проявляла. Саме тому гепатит називають лагідним убивцею. Вчені всього світу називають його загадкою вірусології. Таких загадок найбільше саме у вірусів гепатитів. За останнє десятиліття крім відомих гепатитів А, В, С виявлені вже Д, Е, F і G. І все ж найбільшу небезпеку несуть гепатити В і С. Вони практично невіддільні від епідемії наркоманії та СНІДу. Наслідки цього захворювання – незворотні зміни в організмі людини, в першу чергу, у печінці. Жовтяниця стає причиною цирозу або раку печінки. Вірус вражає практично всі органи, і сьогодні гепатит С називають системним захворюванням.
Основним методом виявлення вірусних гепатитів є тестування крові на наявність або відсутність вірусу, що проводиться в клінічній лабораторії КНП «Чутівська ЦЛ». Враження гепатитом В так само небезпечне, як і при гепатиті С. Часто у хворих зустрічаються обидві форми гепатиту одночасно. Але якщо при статевому контакті гепатит С практично не передається, то гепатитом В найчастіше заражаються саме таким шляхом. Крім того, жінки, інфіковані гепатитом С, за відповідної профілактики народжують дітей, у яких до третього року життя вірус вже не виявляється. В організмі дитини, народженої від хворої матері, вірус гепатиту В затримується надовго.
Є і ще одна серйозна відмінність гепатиту В від С – інфікуванню ним можна запобігти. З 1982 року від цього вірусу існує вакцина.
Людина, яка перехворіла гепатитом В, практично на все життя залишається вірусоносієм. Жити з гепатитом важко, але можна. Гепатити В і С часто називають хворобою більш страшною, ніж ВІЛ. Проте насправді ті, хто переніс ці захворювання, навіть із хронічною їх формою, можуть жити і 10, і 30 років. Просто необхідно думати про своє майбутнє і лікуватися тільки у фахівців.
Щоб знизити і вірусне навантаження на організм, і психологічне, перш за все слід позбутися шкідливих звичок (нікотин, алкоголь, наркотики). У вірусу одна мішень – печінка. Треба підтримувати свою імунну систему, приймати природні антиоксиданти (продукти, що містять вітамін С), вчитися отримувати позитивні емоції – правильно відпочивати. Звичайно, для тих, хто страждає на хронічні гепатити, необхідний реабілітаційний центр. У такому закладі легше навчити пацієнта правильно жити зі своєю хворобою. В домашніх умовах це вдається не завжди.
Лікарі просто попереджають: будьте обережні при переливанні крові, відвідуванні стоматолога, нанесенні татуювань і пірсингу. Якщо вже наркомани не розуміють, чим загрожує їм чергова ін’єкція, здорові люди повинні убезпечити себе самі.
Андрій Бебех, лікар-інфекціоніст КНП «Чутівська ЦЛ»
Comments