14 березня – Всесвітній день нирки
Хронічна хвороба нирок (ХХН) Під цією назвою ми розуміємо групу захворювань які напряму чи опоседковано вражають нирки та ведуть до порушення їх функцій. Якщо всі хвороби нирок об’єднати під назвою ХХН, то вона наявна в 12% населення України. Однак діагностика ХХН досі здійснюється на недостатньо високому рівні.Вважається, що в популяції 10–11% людей мають ХХН. Поширеність ХХН у світі становить 10–16% загальної чисельності населення і сягає 30% в осіб похилого віку.
Із кожним роком зростає кількість пацієнтів, які мають основне або супутнє захворювання, при якому уражаються нирки. Клінічна картина часто буває стертою, і пацієнт вчасно не звертається за допомогою. тому є велика ймовірність «пропустити» такого хворого. У результаті на фоні основної патології розвивається Хронічна хвороба нирок. Ускладнення якого найчастіше бувають вкрай важкими. Зростає летальність таких хворих, не тішить і перспектива довічної терапії або гемодіалізу.
Ураження нирок виникає при різній патології, найчастішими причинами ниркової недостатності (за даними National Kidney Foundation, 1990) є артеріальна гіпертензія – 30% та цукровий діабет (ЦД) – 33%. ЦД 2 типу у 57% всіх випадків супроводжується розвитком ниркової недостатності. На початковому етапі ураження нирок, як правило, безсимптомне, і виявити його можна лише за допомогою лабораторно-інструментальних методів. Також ураження нирок може бути за рахунок системних захворювань та інфікування сечовивідної системи по типу пієлонефриту до якого можуть призвести уретрити та цистити при неналежному лікуванні.
Пієлонефрит – це неспецифічне запалення нирок. Причиною патології є різні мікроорганізми, що потрапили до сечовивідної системи. До них відносяться синьогнійна та кишкова паличка, стафілококи, інші бактерії. Запалення може бути гострим або хронічним. Жінки хворіють на пієлонефрит у 6 разів частіше, ніж чоловіки, що пояснюється особливостями будови жіночого організму.
Слід також брати до уваги фактори ризику, що погіршують ниркову функцію, вони взаємопов'язані між собою. Активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи має значну ушкоджуючу дію при артеріальній гіпертензії, а зниження рівня СКФ, альбумінурія – фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань поряд з такими традиційними факторами, як гіпертензія, гіперліпідемія та діабет.
Смертність пацієнтів із ЦД 2 типу безпосередньо залежить від рівня альбумінурії. У хворих на діабет з вперше діагностованим низьким рівнем ШКФ або швидким зниженням цього показника в динаміці ниркова недостатність розвивалася швидше, ніж у хворих із спочатку високим рівнем. Відомо, що високий рівень артеріального тиску (АТ) асоціюється із швидким розвитком ниркової недостатності. Дослідженнями підтверджено, що підтримання низького рівня артеріального тиску може уповільнювати прогресування зниження функції нирок. Дослідженнями підтверджено, що підтримання низького рівня артеріального тиску може уповільнювати прогресування зниження функції нирок. Вважається, що АТ 130/85 мм рт. ст. забезпечує нормальну ШКФ, тому саме такого рівня АТ необхідно прагнути, щоб запобігти пошкодженню нирок.
Тому актуальність нефропротекції набуває все більшого значення.
Нефропротекція – комплекс різних заходів, включаючи лікарську терапію, дієту та модифікацію способу життя, спрямованих на збереження функції нирок або гальмування швидкості прогресування зниження незалежно від основного захворювання. Нефропротекційні заходи обов'язкові при захворюваннях нирок, серцево-судинних захворюваннях (включаючи гіпертензію), дисліпідеміях, діабеті, а також при деяких інших захворюваннях з метою запобігання або різкого гальмування наростання хронічної ниркової недостатності, що призводить до полної втрати фунції нирок та необхідності діаліза та трансплантації нирок.
Костюк Лілія Вікторівна лікар-нефролог від. ГД№1 центру нефрології та діалізу КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»
Коментарі